Культурная жизнь Херсона в 19-20 веках - реферат

Міністерство Освіти України

ФТЛ при ХДТУ

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКА Бота

На тему: “Культурне життя Херсона у 18 –20ст.”

Виконав ліцеїст 3- Б курсу

Філоненко Денис Олегович

Науковий керівник:

Березнякова Ю.А.

м. Херсон

2000р.

ЗМІСТ

Вступ. 3

Основна частина 4

1. Культурне життя Херсонщини 18-20 ст.

1.1 Архітектурні споруди 4

(додаток 1, додаток 2)

1.2 Розвиток освіти на Херсонщині 8

1.3 Херсон – мі100 зустрічі багатьох видатних Культурная жизнь Херсона в 19-20 веках - реферат

поетів та письменників 9

1.4 Взірці творчості минулого є взірцями

музейних колекцій 13

1.5 Херсон – театральні та музичні традиції Херсона 15

( додаток 3 )

Висновок 17

ВСТУП

Безмежний степ і кучерявий од верб Дніпро, піски і сивоголубі лимани, Чорне море і гаряче сонце, лящі і тарань, пшениця і кавуни – все це щедра південна земля Херсонщина! Хто народився і живой Культурная жизнь Херсона в 19-20 веках - реферат, чи побачив Таврію, хоч раз теплоту сердець людей, що живуть і працюють у цьому благаславенному краї, той не забуде їх школи. А як Бог досить таланту словотворчості, то напишуться поетичні рядки про “південну красу України”, назавжди залишається у книгах образи хліборобів і будівельників, рибалок і мореплавательів Культурная жизнь Херсона в 19-20 веках - реферат, ткаль і лікарів, акторів і митців – наших земляків.

Херсон – мі100 багатих театральних і музичних традицій.

Актуальність – формування національної ідентичності починається з обізнаності в історії свого народу, рідного краю. Саме ця бота є спробою подати маловідомі факти про минуле нашого мі100.

Хронологічні рамки (XVIII – по ХХ ст. ) – період заснування, становлення та розвитку Культурная жизнь Херсона в 19-20 веках - реферат мі100; час формування та оформлення культурних традицій Херсона.

Мета – прослідити процес культурного становлення мі100.

Результати спостереження можуть бути корисними як з научного так і з культурного боку.

З научного, бо питання культурного розвитку в монографіях та періодиці висвітлено поверхове.

Культурному, бо позволить привернути увагу великої кількості херсонців Культурная жизнь Херсона в 19-20 веках - реферат до історії свого мі100.

Неувязка не є остаточно вичерпаною, і може бути продовжений пошук, дослідження питання в майбутньому.

РОЗДІЛ 1.1

Щільне місце в культурному житті займають споруди – вони є історичними пам’ятками культури мі100.

На Херсонській землі чимало споруд, на яких можна бачити охоронну дошку з текстом “Пам’ятка архітектури. Охороняється Культурная жизнь Херсона в 19-20 веках - реферат державою”.

Найдавніші з их з’явились в кінці ХVІІІ століття, в той час, если мі100 Херсон тільки зароджувалося. Засноване у 1778 році на землях, відвойованих у Туреччини, воно повинно було стати оборонним плацдармом та центром судобудівництва.

Спорудженню Херсона приділялось дуже велике значення. За кілька років був розроблений регулярний план мі100, якому Культурная жизнь Херсона в 19-20 веках - реферат притаманні риси чіткої та ясної упорядкованості. Центром була Фортеця. На схід від неї розташовувався військовий форштадт, на захід – “Купецьке мі100” або “Грецьке передмістя”, на північ – “обивательські будівлі”, ще північніше – провіантські млини, а у північно-західній частині – мі100 за балкою або забалка. Вулиці вздовж Дніпра та розташовані йому перпендикулярно – утворювали Культурная жизнь Херсона в 19-20 веках - реферат перші квартали. По лінії берега вулиці прокладені терасами, так були враховані природні умови місцевості.

Фортеця, площею близько 100 га, була розташована поруч з руїнами раніше спорудженого укріплення “ Олександр Шанц”. Це був комплекс військово-фортифікаційних, громадських та культурних споруд. До оборонної системи входили високі насипі вали, бастіони, равеліни, хрещаті підземні мінні Культурная жизнь Херсона в 19-20 веках - реферат галереї, колодязь, Московська та Очаківська брами з підйомними мостами.

До нашого часу збереглись Очаківські та Московські брами, які представляють типовий зразок обраної архітектури класицизму.

На території Фортеці були споруджені Арсенал, палац князя Потьомкіна, Катерининський собор, дзвіниця, монетний двір, казарми, адміністративні та житлові споруди. Уявлення про те, який вигляд Культурная жизнь Херсона в 19-20 веках - реферат мала площа біля Фортеці, надають картина та акварель Ф. Алексеева “Вид Херсона”. З тих часів залишилось лише Арсенал, Катерининський собор та дзвіниця.

Катерининський собор – одна з культових споруд у Херсоні. Создатель собору – І. Старов.

В архітектурному оздоблені фасадів собору відображена історія двох з половиною тисячоліть Причорномор’я, звільнення Культурная жизнь Херсона в 19-20 веках - реферат християнської від ісламського поневолення.

Будувався комплекс з 1782 по 1806 рік, посвячення відбулось

17 травня 1786 року. Будувався згідно указів Катерини ІІ, Павла І, Олександра І.

Напередодні приїзду до Херсона Російського і Австралійського Дворів їх імператорів у Катерининьському соборі було влаштовано трон.

В період визвольної російсько-турецької війни (1787-1791 роки) паперть собору перетворена у некрополь Культурная жизнь Херсона в 19-20 веках - реферат військових начальників. До теперішнього часу збереглися могили з пам’ятниками інжинер-полковника, будівничого Херсона Корсакова М. І., полковника Мартинова С. та багатьох інших видатних полководців.

У 1791 році за вказівкою Катерини ІІ у соборі було влаштовано гробницю-мовзалей видатного державного діяча, князя

Потьомкіна - Таврического Г. О.

На початку 30-х років ХХ Культурная жизнь Херсона в 19-20 веках - реферат століття рішенням трудових колективів Херсона собор був переданий під музей старовини. З 1957 року і до теперішнього часу собор є екскурсійним об’єктом для туристів.

Крім споруд у фортеці з ХVІІ століття залишилось кілька житлових будинків, Греко-Софійська церква, пам’ятник Джону Говарду.

В історію він увійшов під іменем “Джон Культурная жизнь Херсона в 19-20 веках - реферат Говард – філантроп”. Це англійський громадській діяч, лікар-філантроп. В 1784 році Говард вирішує зайнятися лікуванням жуткої хвороби – чуми.

В 1789 році він прибуває до Херсона і лікує бідних людей від тифу. Помер від хвороби у 1790 році. Він встиг написати свій духовний заповіт, який доручив доставити в Англію, просив поховати його Культурная жизнь Херсона в 19-20 веках - реферат тіло без всякої розкоші і прочитати над могилою молитву англійською мовою: “не желаю ні памятників іні написів, але я хотів би, щоб на моїй могилі поставлено було годинника …” . І тому його пам’ятник , згідно заповіту, являє собою сонячний годинник . Пам’ятник було відкрито у 1828 році.

Мі100 до 1835 року змінює Культурная жизнь Херсона в 19-20 веках - реферат своє функціональне призначення – з військового поселення воно 100є цивільним. У середині ХІХ століття починається забудова фортечної планиди. Відбувається поступове злиття тіла мі100 в єдине ціле. Цей процес був відбутий в генеральному плані Херсона 187 року. Паралельно формуються міські райони Млини і Сухарне.

В середині ХІХ століття Херсон розвивається як капіталістичне мі Культурная жизнь Херсона в 19-20 веках - реферат100 із заводами й фабриками. Постійно збільшується число навчальних та культурних закладів, з’являється прогресивна студентська молодь. Мі100 має потребу в театрах, музеях, бібліотеках, видавництвах. До кінця ХІХ сторіччя все це з’являється в Херсоні. Мі100 відвідують известені артисти, письменники, митці.

Кінець ХІХ – початок ХХ століття – період, пов’язаний із розвитком Культурная жизнь Херсона в 19-20 веках - реферат капіталістичних відносин. Міська структура опиняється розчленованою підприємствами, що призвело до ізоляції Дніпра від житлової забудови. Одночасно розвиток промисловості привів до заселення нових територій, в основному на північ від центрального ядра. Досить важливо, що принцип класичної, частої забудови зберігається. В цей час формується архітектурне обличчя центральної, найстарішої частини Культурная жизнь Херсона в 19-20 веках - реферат мі100. Забудова цього періоду і донині визначає “зовнішність” і масштаби цієї частини Херсона.

Еклектизм, який панував в архітектурі, дуже відповідав смакам провінції. В той час з’явилось багато будинків, прикрашених декоративними елементами класицизму (Окружний трибунал, Народний будинок, Будинок губернатора), ренесансу та готики (Міська Рада, Управління Херсонського морського порту Культурная жизнь Херсона в 19-20 веках - реферат), також деякі житлові будинки по вулиці Горьковатого тощо.

Показовий на той час будинок Банку взаємного кредиту. Будинок мав пишну декоративність, але вона виправдана, бо в той час споруда знаходилась на перехресті центральних вулиць і своїм ошатним виглядом акцентувала його.

З 1901 року, після 30-річної перерви, пов’язаної з роботами з поглибленням Дніпровського Культурная жизнь Херсона в 19-20 веках - реферат дна, знову відкриваються морські ворота мі100. Херсон 100є значним портом експортування хліба.

РОЗДІЛ 1.2

На початку 18ст. Херсон був відомий як край “злиденний” , хоча з чудовою природою. Херсон поступово перетворювався в промисловий район.

В Херсоні створені всі необхідні умови для навчання дітей та виховання їх розвинутими людьми. Створено 52 школи, відкриваються Культурная жизнь Херсона в 19-20 веках - реферат з кожним роком ліцеї.

За післявоєнні роки подальший розвиток набуло вище та середнє спеціальне навчання. В місті – 11 середніх спеціальних учбових закладів та 15 професійних, 40 – технічних училищ. Відкрито університети, де абітурієнти можуть навчатися багатьом спеціальностям.

До революції на Херсонщині було всього три спеціальних школи, в яких навчалось 400 чоловік. Велика Культурная жизнь Херсона в 19-20 веках - реферат увага приділялась і приділяється нині і дітям-сиротам. Для их будуються спеціальні дитячі будинки, школи-інтернати, училища, де на повному державному забезпечені знаходяться ці діти.

На даний період в Херсоні існує морехіденьке, медицинське, музичне училища, машинобудівний, гідрометеологічний, кооперативний технікуми, де готують спеціалістів різних профілів.

Найстарішим учбовим закладом на Херсонщині є Культурная жизнь Херсона в 19-20 веках - реферат сільськогосподарський інститут імені О.Д.Цюрупи.

За 84 роки свого існування інститут випустив більш як

6000 агрономів, 300 техніків, інженерів-лісомеліораторів. ( Ці дати приведені на 1976 рік.).

Херсонський університет підготував більше 20 тисяч вчителів для середніх шкіл. Багато вихованців університету стали відомими вченими, заслуженими вчителями, письменниками.

Розділ 1.3

З Херсонщиною пов’язане життя та діяльність багатьох Культурная жизнь Херсона в 19-20 веках - реферат видатних діячів культури, мистецтва та літератури. Одні з их жили і працювали здесь, інші були проїздом.

Але в пам’яті всіх залишилися хвилюючі враження та спогади про природу краю, його людей, що знайшло відображення у художніх творах, листах та воспоминаниях.

Починаючи з XVIII століття, на карті літературної Херсонщини Культурная жизнь Херсона в 19-20 веках - реферат з’явилося більше ніж сотка імен. Писали про наш край французи Гійом Боллан та Жільбер Ромм, історик А. Скальковський, географ і дослідник В. Зуєв, письменник О. Афанасьєв-Чужбинський, відомий історик запорозького козацтва Д. Яворницький.

Цікаво, що поет Олександр Пушкін залишив спогади про відвідання маєтку в Білозерці, який належав його “африканському” предку Культурная жизнь Херсона в 19-20 веках - реферат І. Ганнібалу, керівникові будівництва юного Херсона.

Лев Толстой занотував у щоденнику свої враження від знайомства з нашими земляками під час походу на Кримську війну.

Одним з перших відвідав наш край російський поет Іван Хемніцер. Друг Державіна, Капні100 він ввійшов в історію літератури як байкар, котрий удосконалював форму й Культурная жизнь Херсона в 19-20 веках - реферат стиль байки. У записах відомого бібліофіла, початку ХІХ століття, Г. Надхіна є матеріали, які розповідають про поїздку Хемніцера до Херсона у 1782 році. Хемніцер був гостем Ганнібала, котрий живой на дачі у Білозерці.

1793 року ще хлопчиком разом з батьком був на Херсонщині Денис Давидов. Відомо, що здесь відбулась його перша зустріч Культурная жизнь Херсона в 19-20 веках - реферат із Суворовим. Був Денис Давидов на Херсонщині ще 1818 року.

Херсонським генерал-губернатором був брат видатного декабриста П. Пестеля – В.Пестель, який на початку брав участь у таємних товариствах декабристів. Ім’ям В. Пестеля була названа одна з вулиць нашого мі100. Після 13-річного перебування в Сибіру в Херсон на постійне Культурная жизнь Херсона в 19-20 веках - реферат місце проживання, під таємний нагляд поліції приїхав М. І. Лорер.

Історія зберегла для потомків пам’ять про приїзд у Херсон величавого актора М. Щепкіна, якого супроводив величавый критик

В. Белінський.

Так судилося, що саме в нашому місті наприкінці 19- на початку 20 століть живой і творів гурт людей, пилко Культурная жизнь Херсона в 19-20 веках - реферат відданих Україні, рідній мові, кращій долі нарду. Це поетеса й письменник Дніпрова чайка (Людмила Василевська), котра написала здесь лібрето до першої української дитячої опери “коза-дереза”. Відмий етнограф, поет і живописец, видавець українських народних пісень Андрій Конощенко ( Грабенко ). Як чудово на два голоси співали ці двоє людей рідні пісні Культурная жизнь Херсона в 19-20 веках - реферат, виливаючи в их і радість, і сум буття, збераючись вечорами

(за спогадами Миколи Чернявського ) в будинку на тихій херсонській вулиці. Сам Чернявський, котрий прожив свої останні 35 років у Херсоні, змалював степовий край у багатьох поезіях :

Степ і степ один навколо

Розгорнувся, наче море,

А над ним – шатро просторе,

Небо Культурная жизнь Херсона в 19-20 веках - реферат синє й сонця коло

І недарма саме таку наяву – “Степ” – отримав альманах, яки херсонська громадина видала в нашому місці в 1886 році. Борис Грінченко, що працював тоді в місцевому земстві, написав рецензію на це видання. Того ж року в Херсоні виходять “Збірник драматичних творів” І. Карпенка-Карого. Сюди до М. Чернявського у Культурная жизнь Херсона в 19-20 веках - реферат видавничих справах та й просто як друг приїжджав Михайла Коцюбинський. Мі100 жило насиченим літературними подіями життям.

Не издавна, що в 1910- ті роки на Херсонщині започатковується нова течія, новий напрямок у літературі й мистецтві – авангард.

Давня назва нашої землі – Гілея – 100є знаменом футуристів, а Чорнянка, що на Каховщині, - батьківщиною мистецького експериментаторства. Олексій Культурная жизнь Херсона в 19-20 веках - реферат Кручених, Давид Бурлюк, Володимир Маяковський, Велімир Хлебніков – усесвітньо відомі поети і живописцы, вони влаштовували епатуючи виставки, писали вірші, видавали футуристичні книги в Херсоні і Каховці.

Приїзд у Чорнянку й майбутній письменник Борис Лавреньов; в одну з таких поїздок він отримав в дарунок від Д. Бурлюка чудову картину з пейзажем Культурная жизнь Херсона в 19-20 веках - реферат Чорнянки, яка, на щастя, збереглась і прикрашає меморіальний кабінет письменника в літературному музеї. Змальовуючи ріденьке мі100, образи херсонців у романі “Синє та біле” і в численних оповіданнях Б. Лавреньов знаходить щирі, ніжні слова захоплення і синівської любові до своєї землі, її історії

І знову степ, тепер чаплинський Культурная жизнь Херсона в 19-20 веках - реферат, де народився славетний Микола Куліш. Куди б його не закинула толика, - і в Одесі, і в Харкові, і на горезвісних Соловках – йому снився рідний край. У п’єсах Куліша ми бачимо нужденне голодне таврійське село, спостерігаємо важку ходу подій громадянської війни на півдні України.

У Куліша був вірний товариш Культурная жизнь Херсона в 19-20 веках - реферат на все життя, теж драматург і наш земляк з Колончяка Іван Дніпровський. У фондах літературного музею зберігається його документальна повість “Микола Хвильовий. Портрет м’ятежника”, яка є безцінним прикладом позацензурної літератури тридцятих років.

Вірує літературний Херсон.

Благословенна в болях ран

Що, як зелений океан,

Тече круг білого Херсона,

Що свій дівочий гинучий Культурная жизнь Херсона в 19-20 веках - реферат стан

До Дніпрового тулить лона …

– так писав Максим Рильський у 1941 році.

Після війни Олександр Довженко на Каховській ГЕС знімає фільм “Поема про море”. Остап Вишня їде на любу Херсонщину : “Хто в Крим, а я – в Кринки !”.

Олесь Гончар, співець таврійської землі в своїх романах “Перекоп”, “Південь”, “Таврія”, “Тропка” створює незабутні Культурная жизнь Херсона в 19-20 веках - реферат образи земляків, нашого степу : “Спочиває степ, набирається прохолоди після денної сліпучої спеки. Місяць зійшов, прадавнє козацьке сонце … Тиша, тиша, мов на дні океану. Океан місячної ночі розливається навкруги. І глибину тиші не зменшує ні сюрчання коника, десь у травокі, ні шелест тополиного вершечка…”.

За сприяння О. Гончара, на Культурная жизнь Херсона в 19-20 веках - реферат Херсонщині було засноване обласне відділення Спілки письменників України. поети і прозаїки І. Гайдай, П. Куліш, В.Кузьменко, І. Стариков, В. Шарейко, П.Литалев, М. Братан, Ю. Голобородько , В. Кулік , В. Мілещенко своїми творами довели що багата талантами наша земля “Не міліє річка наснаги”.

РОЗДІЛ 1.4

Аналізуючи взаємозв’язки, які існують між Культурная жизнь Херсона в 19-20 веках - реферат пам’ятками історії та культури і довколишнім середовищем, не можна не помітити характерні для розвитку Херсона тенденції. Одна з их полягає у дослівному ставленні до історичної спадщини, традиційному формуванні матеріально-просторового середовища протягом століть.

Багато взірців художньої творчості минулого сьогодні є скарбами херсонських музейних колекцій.

Старшим із музеїв Культурная жизнь Херсона в 19-20 веках - реферат Херсона є краєведчій, створений у 1890 році відомим подвижником В.І. Пашкевичем на основі матеріалів його археологічних розкопок. Музей спочатку визнаний як археологічний. Археологічна колекція, розширена та збагачена внаслідок подальших наукових досліджень краю, тепер – один з цінних розділів великої та різноманітної музейної збірки.

Предметом особливих гордощів за херсонську археологічну Культурная жизнь Херсона в 19-20 веках - реферат колекцію є декілька мармурових пам’ятників з Ольвії.

Цікаві пам’ятки археологічної колекції, що виявлені на території краю відносяться до періоду раннього середньовіччя. Перш за все – пов’язані з половецькими кочовими племенами, які були фактичними володарями східноєвропейських степів з середини ХІ до початку ХІІІ століття. Половцям належать такі монументальні статуї Культурная жизнь Херсона в 19-20 веках - реферат, як так звані кам’яні “баби”. Звичайно їх встановлювали на курганах у пам’ять померлих предків. На території краю знайдено понад 60 половецьких структур поблизу населених пунктів.

До ряду експонатів часу Кам’яної Січі відноситься вапнякова стенка із зображенням двобою. Це характерний зразок премитивної творчості яким відзначається наївною Культурная жизнь Херсона в 19-20 веках - реферат спрощеністю малюнка та композиції.

Запорожськими пам’ятками рельєфи пічні кахлі.

Показ образотворчої культури Херсонщини продовжує збирання художнього музею ім. О.О. Шовкуненка, котрий відкрився до 200-літнього ювілею мі100 в 1978 році. Заснований він на базі художнього відділу краєзнавчого музею. Ця колекція почала створюватися на межі ХІХ – ХХ віків і пов’язана із зібранням Культурная жизнь Херсона в 19-20 веках - реферат мистецької давнини музею В. І. Пашкевіч та збіркою створеного за ініціативою художника А. М. Гедройця музею красних мистецтв.

До найбільш ранніх експонатів художнього музею, що мають пряме відношення до культурного життя мі100 періоду його започаткування, належать унікальні образи з іконостасу вже згаданого Катеринінського собору.

Особливо обширно і різноманітно Культурная жизнь Херсона в 19-20 веках - реферат представлене в музеї українське національне мистецтво ХІХ століття.

Прогуляться з Херсонщини характерний взірець провінційного портретного малярства першої половини ХІХ століття – анонімний портрет молодої дівчини.

Значну роль у розвитку мистецької культури кінця ХІХ – початку ХХ століття відіграло створене у 1890-х роках на півдні України в Одесі товариство південноросійських живописеців. Відомим представником Культурная жизнь Херсона в 19-20 веках - реферат його був уродженець Херсонщини М.Скадовський.

В музеї знаходиться велика кількість портретів, краєвидів та натюрмортів з Шовкуненка. Цей багатогранний творчій доробок об’єднує загальне оптимістичне звучання.

Значний розділ в музейної скарбниці національного мистецтва складають твори сучасних херсонських живописеців.

РОЗДІЛ 1.5

А ще Херсон – мі100 багатих театральних і музичних традицій. Здесь Культурная жизнь Херсона в 19-20 веках - реферат гастролювали славнозвісні вітчизняні майстри сцени М.Кропівницький, І. Карпенко-Карий, П. Саксаганський та інші, а також перебували М. Щепкін, М. Савіна, В.Давидов, В.Мейерхольд здесь уперше вийшла на сцену “Український соловейко” Оксана Петрусенко, розпочав свій творчій шлях незабутній Юрій Шунський.

Славні музичні традиції Херсонської землі. Співуча душа Культурная жизнь Херсона в 19-20 веках - реферат південного краю чарівною луною виявлялась і в народному мистецтві, і в професійній музиці Херсонщини. І мова не лише про українську пісню. Здесь на, півдні, можна почути мелодії німецькі й шведські, російські і татарські, єврейські й угорські. Здесь народилися композитори О.Спендіаров та С. Майгакар, на Херсонщину приїжджали з концертами Культурная жизнь Херсона в 19-20 веках - реферат М. Мусорський, О.Скрябін, Е.Грач та багато інших. Саме херсонські мистецькі заклади дали сучасній музиці композитора Льва Гурова, заслуженого ордината України О.Бандурянського, кандидатів музикознавства Людмилу Хлабнікову. І перелік цей можна продовжувати …

У жовтні 1962 року відкрився Херсонський обласний музично-драматичний театр. За своїм корінням, традиціями, репертуаром, його втілення на Культурная жизнь Херсона в 19-20 веках - реферат споконвічний українській землі сформувався справді національний театр.

Наш театр носить ім’я неперевершеного українського драматурга М.Куліша. Осмислення поезії і змістової глибин його творів збагатило естетичну стилістику сценічних робіт. Це “Комуна в степах”, “І віддай їм заслужене ними” за п’єсою “97”.

Цікава історія театру. Вперше будинок під театр був Культурная жизнь Херсона в 19-20 веках - реферат відкритий в 1830 році. На його сцені виступила трупа Лелева-Вутечина, а згодом гастролювали відомі українські актори М.П.Саксаганський, М.Л.Садовський, М.К.Заньковецька…

Херсонський обласний театр ляльок знають і люблять. Своє 25-річчя він святкував у вересні 1996 року. Театр прожив на колесах 15 років. Тільки в Культурная жизнь Херсона в 19-20 веках - реферат листопаді 1986 року відкрились двері казкового палацу-стціонару.

Театри Херсона володіють потужним творчім потенцікрасном, мають змістові художні задуми і скеровують всі свої пошуки на те щоб особистий мистецький доробок додати до зростання культури України.

Крім музично драматичного театру імені Миколи Куліша, в Херсоні діють філармонія, музичне училище, чотири музичні школи Культурная жизнь Херсона в 19-20 веках - реферат.

В концертному сезоні відзначила своє 50-річчя Херсонська філармонія – головний центр музичної культури краю. Багато прекрасних колективів та виконавців, котрих сьогодні знають у країні й поза її межами. У 70-80 роках філармонія по праву вважалась однією з кращих у колишньому Радянському альянсі, і сюди – з гастролями приїжджали кращі виконавці світу.

Висновок Культурная жизнь Херсона в 19-20 веках - реферат

Сьогодні Херсон – величавый промисловий та адміністративний центр, місто-порт, місто-курорт. Зберігши своє історичне обличчя, він значно змінився: з’явились нові житлові масиви, міські колдуністралі, промислові та громадянські споруди, парки, сквери.

Щільну тканину історичної зони Херсона утворюють будівлі, що заповнюють рядові ділянки периметральної забудови кварталів. Відіграючи роль тла щодо будівель, вони Культурная жизнь Херсона в 19-20 веках - реферат багато в чьому створюють неповторність архітектурно-художнього виду міського середовища. Все це робить історично утворене середовище мі100 функціональним, різноманітним і затишним.

Останнім часом мі100 прикрасилось новими спорудами сучасних конструкцій і форм: будинки міськвиконкому. Центр науково-технічної інформації, діагностичний центр, аеропорт.

В панорамі мі100 з боку Дніпра виразно читаються Культурная жизнь Херсона в 19-20 веках - реферат споруди обласної бібліотеки ім. О.Гончара, готелю “Фрегат”, річкового вокзалу, які акцентують три головні міські набережні.

Річковий вокзал – водні ворота Херсона. І тому вони повинні прикрашати вхід в мі100 з боку Дніпра.

Обов’язок сучасних архітекторів – бережливе ставлення до історичної спадщини, врахування її в процесі неминучого оновлення міського середовища Культурная жизнь Херсона в 19-20 веках - реферат, підтримання у своїй творчості тенденції спадкоємності формування забудови мі100.

Обв’язок сучасних жителів мі100 зберегти історичні та культурні пам’ятки мі100, зберегти традиції нашого народу, та зробити значний внесок в культурне життя Херсонщини.

Використані джерела при написанні курсової роботи:

1. В.П.Завгородній “Наш солнечний край” Х. 1960р.

2. “Південна Культурная жизнь Херсона в 19-20 веках - реферат красота України” Х. 1998р.

3. “Проблеми історичного краєзнавства” - тези до повідей Х. 1993р.

4. Програма тези наукової конференції

“Культура Херсонщини” Х. 1991р.

5. Наддніпрянська правда 1995р. 21 свирепого. Гурепко М. “Яка турбота, так й бота”. (Проблеми культурного життя Херсонщини)

6. Кочубей А. “на передньому краї” (про культуру, освіту, боту у Херсоні). Соціальна культура 1964р.

7. Культура сьогодення Культурная жизнь Херсона в 19-20 веках - реферат . Наддніпрянська правда 1995р. 14 свирепого.

8. А. Конощенко “До історії земської школи” К. 1908р.

9. “Історія міст і сіл України” (Херсонська область).


kultura-srednevekovya-referat.html
kultura-starodavnogo-shodu-referat.html
kultura-truda-i-upravleniya-gasteva-statya.html